В Україні обговорюють законодавчі зміни, які можуть суттєво вплинути на умови працевлаштування неповнолітніх. Законопроєкт №16114, зареєстрований у Верховній Раді 28 вересня 2026 року, передбачає зміни до Кодексу законів про працю України. Поряд із цифровізацією трудових відносин документ містить положення, які потребують особливої уваги профспілок та правозахисної спільноти.
Для Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни (WVTU) питання захисту трудових прав молоді має особливе суспільне значення. Йдеться, зокрема, про дітей військовослужбовців, ветеранів, загиблих і зниклих безвісти захисників України, які розпочинають самостійне трудове життя.
Що пропонує законопроєкт №16114?
Законодавча ініціатива спрямована на спрощення працевлаштування молоді та адаптацію трудового законодавства до сучасних економічних умов.
Серед запропонованих змін:
- Запровадження можливості укладення трудових договорів в електронній формі.
- Перегляд обмежень щодо встановлення випробувального строку неповнолітнім.
- Зміни в регулюванні тривалості робочого часу та роботи у вихідні дні.
- Перегляд окремих гарантій оплати праці неповнолітніх.
- Зміни в порядку проведення медичних оглядів.
- Послаблення окремих процедурних гарантій під час звільнення неповнолітніх працівників.
Такі пропозиції потребують комплексної оцінки не лише з позиції потреб роботодавців, а насамперед з огляду на безпеку, здоров'я, освіту та соціальні права молодих працівників.
Основні ризики для трудових прав молоді
1. Послаблення гарантій оплати праці
Одне з найбільш чутливих питань — можливість зменшення фактичних доходів неповнолітніх працівників унаслідок перегляду спеціальних гарантій оплати скороченого робочого часу.
Скорочений робочий час для неповнолітніх є захисним механізмом, покликаним враховувати їхній вік, стан здоров'я та необхідність здобуття освіти.
Профспілковий підхід має передбачати збереження належних гарантій доходу, щоб вихід молоді на ринок праці не створював додаткових передумов для використання дешевшої робочої сили.
2. Випробувальний строк і ризик нестабільної зайнятості
Запровадження випробувального строку для неповнолітніх може підвищити ризики нестабільного працевлаштування, особливо за відсутності достатніх механізмів контролю.
Молоді працівники часто не мають досвіду захисту своїх трудових прав і можуть перебувати в економічно залежному становищі.
Необхідно забезпечити, щоб спрощення найму не перетворювалося на спрощення звільнення.
3. Робочий час, відпочинок та навчання
Будь-яке розширення можливостей залучення неповнолітніх до роботи повинно супроводжуватися чіткими обмеженнями, що гарантують достатній відпочинок, безпечні умови праці та можливість повноцінного навчання.
Особливої уваги потребують робота у вихідні дні, тривалість змін і недопущення надмірного фізичного та психологічного навантаження.
4. Медичні огляди та охорона здоров'я
Медичний контроль під час працевлаштування молоді є важливою складовою профілактики професійних захворювань і виробничого травматизму.
Перегляд відповідних гарантій повинен ґрунтуватися на оцінці професійних ризиків, медичних доказах та належному захисті здоров'я неповнолітніх.
5. Захист від необґрунтованого звільнення
Особливі процедури звільнення неповнолітніх існують для захисту працівників, які мають обмежений досвід трудових відносин.
Послаблення таких процедур без запровадження рівноцінних механізмів захисту може збільшити ризики зловживань.
Конституційні та міжнародні стандарти
Стаття 43 Конституції України гарантує право на працю, належні, безпечні та здорові умови праці.
Стаття 52 Конституції передбачає захист дітей від експлуатації.
Стаття 22 Конституції встановлює принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод під час прийняття нових законів.
Водночас правова оцінка кожної запропонованої зміни потребує окремого аналізу її змісту, мети, пропорційності та впливу на фактичний рівень захисту працівників.
Важливими орієнтирами також є міжнародні трудові стандарти, зокрема Конвенції МОП №138 про мінімальний вік для прийому на роботу та №182 про найгірші форми дитячої праці, а також положення Європейської соціальної хартії.
Чому це важливо для родин захисників України?
Наслідки повномасштабної війни впливають на економічне становище багатьох українських сімей.
Діти військовослужбовців, ветеранів, загиблих і зниклих безвісти захисників можуть бути змушені раніше виходити на ринок праці через складні сімейні обставини.
Саме тому законодавство має забезпечувати для них не лише доступ до робочих місць, а й реальний захист від експлуатації, дискримінації та небезпечних умов праці.
Економічна необхідність працювати не повинна ставати причиною втрати права на освіту, відпочинок, здоров'я та гідну оплату.
Які зміни до законопроєкту доцільно запропонувати?
У межах профспілкового обговорення WVTU доцільно розглянути такі пропозиції:
- Зберегти посилені гарантії безпеки та охорони здоров'я неповнолітніх.
- Не допускати необґрунтованого зниження гарантій оплати праці.
- Забезпечити дієві механізми захисту молодих працівників від незаконного звільнення.
- Передбачити чіткі обмеження робочого часу з урахуванням віку та навчання.
- Запровадити належний контроль за добровільністю укладення електронних трудових договорів.
- Провести консультації з репрезентативними профспілками та роботодавцями до остаточного ухвалення законодавчих змін.
- Оцінити вплив законопроєкту на соціально вразливих молодих працівників, зокрема з родин захисників України.
Висновок: молоді потрібні робочі місця, але не ціною втрати прав
Розширення можливостей працевлаштування молоді є важливим завданням державної політики, особливо в умовах війни, демографічних втрат і нестачі робочої сили.
Однак модернізація трудового законодавства має забезпечувати справедливий баланс між інтересами економіки та конституційними правами працівників.
Молодь повинна отримувати більше можливостей для гідної праці, а не менше гарантій захисту.
Саме цей принцип пропонується покласти в основу подальшого профспілкового обговорення законопроєкту №16114.
WVTU — захист трудових і соціальних прав військовослужбовців, ветеранів війни, учасників бойових дій та їхніх родин.
Офіційне джерело: Картка законопроєкту №16114 на сайті Верховної Ради України. Станом на 15 жовтня 2026 року законопроєкт опрацьовується в комітеті.
